2023-10-02

Презентація колективної монографії «Будитель нашого народного духу: Микола Устиянович»

ВГО Союз Українок запрошує на презентацію колективної монографії «Будитель нашого народного духу: Микола Устиянович», присвяченої до 210-ї річниці від дня народження письменника, громадського діяча, греко-католицького священника.

Захід відбудеться 4 жовтня у Львові з благословення та за участі Архієпископа і Митрополита Львівського УГКЦ Ігоря Возьняка, авторського колективу, представників духовенства та громадськості (Митрополичі сади біля Собору Святого Юра, площа Святого Юра, 5). Початок о 15:00.

Співорганізатори: ВГО Союз Українок, Львівська Архиєпархія УГКЦ, Департамент освіти і науки ЛОДА, Солонківська сільська рада, Музей Миколи і Корнила Устияновичів у селі Вовків.

Заступниця голови ВГО Союз Українок, докторка філологічних наук Алла Швець виступить модераторкою заходу.

У програмі: розмова з авторами, дискусія про роль українського духовенства в культурно-просвітницькому житті, мистецька частина та бесіда за кавою. Для гостей буде представлено цікавий музейний артефакт, пов'язаний з постаттю отця Устияновича.

Монографію підготовлено за матеріалами конференції до 210-ї річниці Миколи Устияновича, яку 21 вересня 2021 року проводив Інститут Івана Франка спільно з Музеєм Миколи і Корнила Устияновичів у селі Вовків, ВГО Союз Українок та Львівським музеєм історії релігії. Видання вийшло за підтримки Солонківської сільської ради.

Монографія – Будитель нашого народного духу: Микола Устиянович (до 210-ї річниці від дня народження): колективна монографія / Інститут Івана Франка НАН України; відп. ред. А. Швець; наук. ред. М. Котик-Чубінська, М. Лапій ; передм. А. Швець; редкол.: Є. Нахлік (гол.) та ін. Львів, 2022. 226 с. (Серія «Літературознавчі студії»; вип. 26).

Колективна монографія містить історико-літературні, теоретико-інтерпретаційні, біографічні та джерелознавчі студії, у яких комплексно по-новому розглядається життєвий і творчий шлях визначного українського письменника-романтика (поета, прозаїка), публіциста, журналіста і громадського діяча в Галичині та на Буковині, греко-католицького священника о. Миколи (Николая)Устияновича (Устіяновича, 1811–1885). Висвітлюються естетико-літературні, фольклорно-етнографічні, інтертекстуальні, рецептивні виміри його творчого доробку. Запропоновано сучасні підходи до інтерпретації тематично-проблемних і жанрових особливостей художніх текстів, подано рецепцію доробку письменника в поезії та прозі, критиці й літературознавстві критиці. Обґрунтовано поняття локального тексту Устияновича.

Осмислюються також родинні й освітні чинники формування світогляду його сина – українського маляра, письменника й публіциста Корнила Устияновича (1839–1903). Простежуються його особисті взаємини з чільними тогочасними діячами української культури й науки – Анатолем Вахнянином, Володиславом Федоровичем, І. Франком та ін.

Окремо досліджується життєтворчий феномен і культуротворча місія Франтішека Ржегоржа (1857–1899) – чеського етнографа, фольклориста і громадського діяча, який тривалий час жив у Вовкові під Львовом і впродовж життя підтримував тісний і міцний культурний зв’язок з Україною, особливо з Галичиною. Узагальнено різнобічну діяльність енергійного чеха в популяризації надбань української культури, його взаємини з українськими літераторами і збирачами народної творчості І. Франком, М. Павликом, Н. Кобринською та ін.