Проєкти: Культурна спадщина
«Крила душі» – зустріч із заслуженим композитором Олександром Каліщуком
12 серпня у м. Володимир відбулася музична зустріч із заслуженим композитором, диригентом, поетом-піснярем Олександром Каліщуком – "Крила душі", яку організувала Володимирська міська організація Союз Українок та її голова Лариса Лучинець.
Олександр Каліщук – український талановитий композитор, диригент, поет, який пише пісні, присвячені боротьбі українців з ворогами. Збирач фольклору, громадський діяч, член Спілки політв'язнів і репресованих України, член Національної ліги композиторів України, заслужений працівник культури України, почесний громадянин Волині. Його збірки: «Волиняночка», «Дзвонять в церкві дзвони», «Подарунок душі», «Я – українець», «Безцінний скарб» та ін. Олександр Каліщук дев’ятикласником брав участь у Молодіжній організації націоналістів, за що був відісланий у виправний табір «Сєрдух» в Тайгу.
На творчому заході була присутня Голова ВГО Союз Українок Ористлава Сидорчук, яка подякувала митцю за розвиток культури Волині: «Шановний Олександре Пилиповичу, дякуємо за ваш внесок у розвиток пісенної культури Волині, за ваш незламний характер, за те, що десятиліттями надихаєте нас на боротьбу за Україну. Хочеться побажати вам натхнення, творчої праці, радості у житті, Божого благословення вам і вашій родині. Дякуємо за вашу творчість».
Також союзянки м. Волині виконали пісню Олександра Каліщука «Волиняночка», за яку авторові на 30 років заборонили видавати й виконувати свої твори.
Заступниця голови ВГО Союз Українок Віра Чайковська-Тарликова також привітала композитора з творчим вечором: «Шановний музичний генію Волині, дякуємо вам від усієї родини Союзу Українок. У вашій творчості ми бачимо ваше життя і життя України. Нехай Бог дає вам наснаги, терпіння й сил».
Музична зустріч з талановитим композитором надихнула гостей, які долучилися серцем до його творчості та духовно збагатилися. Олександр Каліщук цінує кожен день, бо переконаний: «У мене кожен день найголовніший у житті. Той, що вже минув, то вже не головний, він пройшов, а наступного ще немає».
